Лукꞌянчук
Оксана Євгенівна
Єнакієвський НВК№2,
керівник шкільного методичного об'єднання,
учитель початкових класів
СТВОРЕННЯ
УМОВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВМІННЯ ВЧИТИСЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Автори бестселера «Революція в навчанні.
Навчити світ вчитися по-новому», відомі американські педагоги Гордон Драйден і
Джанет Вос, пишуть: «За нашою думкою, два предмети повинні сформувати основу
шкільної освіти й бути в усіх курсах: навчання
тому, як вчитися... і навчання тому, як думати... Справжня революція в навчанні полягає не лише в змісті шкільної системи, вона полягає в навчанні того, як
учитися, як думати, у вивченні нових методів, які ви можете використати для
розв'язання будь-якого завдання, що виникає перед вами в будь-якому віці». [3,
с.122]
В.О.Сухомлинський у книжці «Серце віддаю
дітям», писав:
«Повноцінне навчання, тобто навчання, яке
розвиває розумові сили і здібності, було б немислимим,
якби не спеціальна спрямованість, скерованість навчання - розвивати розум,
виховувати розумну молоду людину навіть за умови відносної незалежності
розумового розвитку, творчих сил розуму від обсягу знань». [11, с.11]
О.Я.Савченко в книзі «Виховний потенціал
початкової освіти» зауважує, що найголовніша ціль шкільної освіти -
виховання розумної особистості, яка вміє і хоче самостійно вчитися. [7, с.12]
Адаптивні і прогностичні потреби школи в
сучасних умовах ефективніше забезпечує не підтримуючий, а інноваційний тип
навчання, який передбачає бажання і уміння людини самостійно засвоювати нові
знання, прагнути до творчості.
3 набуттям
Українською державою суверенітету у
розвитку педагогічної науки і школи відбулися докорінні зміни, пов'язані з
будівництвом національної освіти.
У 2010—2011 роках чинний Державний
стандарт початкової освіти було
оновлено на засадах системного і компетентнісного
підходів. Зокрема, передбачено глибше і
послідовніше забезпечити у змісті передумови для реалізації виховних і
розвивальних можливостей початкової
освіти, передбачити послідовне
відображення у вимогах до результатів навчання засвоєння ключових і предметних компетентностей, наблизити зміст кожної галузі до життєвих потреб молодших школярів. [9, с.28]
Базовою ключовою компетентністю є уміння учнів самостійно вчитися.
Інструментальну сутність цього інтегрованого
утворення можна визначити таким алгоритмом: знаю
що... знаю як... хочу і можу зробити... роблю відповідально. Рівень
сформованості компетентності учнів початкової школи вміння вчитися буде
підвищено за умови:
•
створення цілісної системи
формування компетентності вміння вчитися у молодших школярів, що передбачає цілеспрямований
педагогічний вплив засобами навчальних предметів на всіх етапах педагогічного
процесу;
•
забезпечення ретельного психолого-педагогічного
супроводу розвитку особистості школяра;
•
проведення комплексу
моніторингових досліджень відслідкування, регулювання та корекції процесу
формування компетентності вміння вчитися у молодших
школярів.
Зважаючи на
це, велике значення має формування в учнів творчого потенціалу, прагнення
самостійної пізнавальної діяльності, уміння ставити і розв'язувати нові
проблеми. Саме таке завдання постає перед педагогічною наукою, призначення якої
є створення нових ефективних технологій навчання школярів.. Але
жодна технологія не буде ефективною, якщо в учня несформоване вміння вчитися. Це
завдання є особливо актуальним для вчителів початкових класів, бо саме в цьому
віці в дитини формуються
загальнонавчальні вміння, тобто вміння вчитися.
Уміння вчитися - це складне синтетичне
поняття, до якого входять загальнонавчальні та спеціальні вміння, зокрема:
визначити спосіб його розв'язання; уміти контролювати та оцінювати правильність
рішення. Це і є компоненти навчальної діяльності. Тому формувати їх у
школярів - означає навчити їх учитися.[7, с215]
Три рівні формування вміння вчитися: 1-й
рівень - низький, 2-й рівень - середній, 3-йрівень-високий(творчий).
На низькому рівні розвиваються репродуктивні
вміння, на середньому - репродуктивні з елементами продуктивності, на високому
- продуктивні, творчі, що необхідні у пошуковій діяльності, у процесі
проблемного навчання, що є цілісною системою роботи і характеризується такими
особливостями:
-
нові знання не подаються в
готовому вигляді, учні опановують їх під час активної самостійної діяльності;
-
школярі вчаться
використовувати набуті знання в різноманітних ситуаціях, опановують способи розумової
практичної діяльності;
-
від них вимагається творча самостійність;
-
велике
значення надається створенню в учнів емоційного стану;
-
формуються комунікативні вміння, тобто вміння
спілкуватися з учителями та дітьми. [4, с.45]
Для формування у молодших школярів уміння вчитися
необхідно забезпечити комплекс умов, якими є: стимулююче
навчальне середовище, висококваліфікований учитель, обов 'язково сприятливе
родинне виховання, яке не дає зів 'янути природній допитливості малюка, і,
безумовно, цілеспрямоване керівництво формуванням цих складників уміння вчитися. В.О.Сухомлинський зауважував:
«Напруження власних зусиль, досягнутий працею успіх, радість розумової праці - ось три сходинки, піднімаючись по яких, дитина йде до
міцних осмислених знань. Справжній учитель-вихователь ніколи не ставить оцінки,
якщо бачить, що дитина не вміє вчитися, не розуміє, що від неї вимагається…»[10,с.206]
З 2002 року Єнакієвський НВК№2 є базовою
школою обласного інституту післядипломної педагогічної освіти вчителів з
проблеми «Моніторинг якості освіти», а з
2006 року – «Впровадження компетентнісно-орієнтованого
підходу в навчально-виховний процес». Впродовж цього часу вчителями початкової
школи були розроблені та апробовані діагностико-корекційні матеріали з
математики, російської мови, української мови. Використання діагностико-корекційних
методів, особистісно-діяльнісного
підходу до організації навчального процесу створили оптимальні умови
продуктивної навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів – це ефективно
сприяло формуванню ключової компетентності вміння вчитися.
Технологія використання діагностико-корекційних
методів є інструментарієм для здійснення
моніторингу якості освіти. Ці питання були розкриті у статтях «Организація внутрішньошкільного моніторингу
з проблеми диференціації та індивідуалізації»[1.
с.59-63, 5,с.], «Кроки до
ефективного навчання учнів в сучасних умовах» [5,с.209-213].
Головний результат цієї роботи – радикальне
та методичне збагачення змісту навчання. Під час здійснення моніторингу
якості освіти обов’язковою умовою є проведення
діагностико-корекційного уроку. Традиційна
система контролю орієнтується головним чином на трансформацію знань і вмінь. Фактично, поза полем зору вчителя залишаються
сформованість і розвиток мотиваційних, інструментальних та рефлексійних
елементів навчальної діяльності. Разом із зовнішньою діагностикою, що
організується на рівні «учитель-учень»,
паралельно повинна проводитися робота з самонавчання, корекції та рефлексії у
рамках діагностико-корекційного
уроку. При цьому значно поширюється поняття «якості навчання». Основним
інструментом якості навчання є
стандартний пакет тестів - вимірювачів. Під час тестування учень виконує
завдання та записує відповіді у «карту діагностико - корекційного уроку»,
що складається з 4 блоків.
У тестах - вимірювачах базового рівня знань та підвищеної складності
представлені основні питання, які потребували поточної корекції під час проведення
діагностичних робіт. Протягом ДКУ не слід прагнути до виставлення оцінок,
важливо виявити блок питань, що викликають складнощі в учнів. Розібравши типові
помилки, учитель пропонує учням здійснити
самокорекцію знань. Необхідно відзначити, що дана робота дає хороші результати.
Після проведення ДКУ рівень навчальних
досягнень підвищується в середньому на 15 - 25 %. ДКУ дає можливість учням напередодні проведення контрольного
оцінювання заглибитися у питання, що викликають ускладнення під час вивчення
всієї навчальної теми. На підставі отриманих результатів учитель здійснює рефлексійну
діяльність.
Зробивши кількісний та якісний аналізи оцінювання тестових завдань та
контрольних робіт, річних та ДПА з рівнем сформованості вміння
вчитися у молодшого школяра, приходимо до висновку: діагностико - корекційні процедури створюють умови для формування ключової компетентності вміння
вчитися. Від рівня сформованості компетентності вміння вчитися залежить наскільки
успішним буде учень в основній школі, а також у суспільстві.
Формуючи компоненти навчальної діяльності у школярів навчаючи їх вчитися,
кожен учитель початкових класів повинен мати на
увазі:
-
ефективність навчання істотно збільшується, якщо
вчитель не тільки викладає готові істини, але й управляє процесом їх відкриття та засвоєння учнями знань; формує в них потрібні
для цього розумові дії, навчає самостійно поповнювати свої знання;
-
активізації розвитку мислення сприяє таке
управління навчанням, коли учні поступово переходять від простих до складних пізнавальних, проблемних завдань, за допомогою
вчителя опановують способи самостійного розв'язання , узагальнюють їх,
переносять у нові ситуації;
-
проблемна ситуація в
реальному навчальному процесі є не тільки умовою виникнення мислення, а й засобом його функціонування та розвитку. Вона фактично є показником
сформованості вміння вчитися, активності учня в проблемній ситуації - критерієм
його розвитку як творчої особистості;
-
формувати вміння вчитися слід на базі певного
програмового матеріалу з урахуванням специфіки, здійснювати це потрібно для
дітей на доступному рівні;
-
формувати вміння вчитися
потрібно не на спеціальних заняттях, а на звичайних уроках, щоб ця робота природно впліталася в їхню структуру.
Література
1. Антонова В.И., Ермолова Л.П.,
Белоненко Л.А. Организация внутришкольного мониторинга по проблеме
дифференциации и индивидуализации. / Педагогічна скарбниця
Донеччини.-2003.-№1(17)-С.59-63.
2. Державний стандарт початкової
загальної освіти / Початкова освіта.-№18(594)-2011-с.5-37.
3. Драйден Г., Вос Д.
Революция в обучении. Научить мир учиться по- новому.
М.Парвинэ,2003-с.122-123.
4. Ковальова В.І. Творча
майстерня / Ковальова В.І.-Х. «Основа», 2010-
с.37-50.
5. Малахова С.О. Кроки до ефективного навчання учнів в сучасних
умовах / Компетентнісно орієнтована освіта: досвіт, проблеми, перспективи. //
С.О. Малахова. Київ-Донецьк «Каштан».-2008.-с.209-213.
6. Програма для середньої
загальноосвітньої школи 1–4 класи. К.
Початкова школа, 2006.-с.7-11.
7. Савченко О.Я. Виховний
потенціал початкової освіти. / Савченко О.Я.-К.2009. с.12-215.
8. Савченко О.Я. Концепція
розроблення нової редакції Державного стандарт початкової загальної освіти / О.Я.
Савченко // Початкова школа.-2010.-№4.-с.1-5.
9. Савченко О.Я. Розвиток змісту
початкової освіти в умовах Державного Суверенітету України і методологічний,
законодавчий, дидактичний аспекти./О.Я. Савченко. // Початкова
школа.-2011.-№8.-с.25-29.
10.
Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа. Розділ V.
Розумове виховання /В.О, Сухомлинський // Вибр. твори: у 5 т.-Т.4.-К.: Рад.
Шк., 1997.-С.206-301.
11.
Сухомлинський В.О.
Серце віддаю дітям / Вибр. твори у 5 т.-Т.3. .-К.: Рад. Шк., 1997.-С.9-1
Комментариев нет:
Отправить комментарий